Розмежування між пособництвом і приховуванням у злочинах з Віртуальними грошима

З розвитком глобалізації віртуальних грошей пов'язані правові питання стають все більш складними, особливо в практиці кримінального правосуддя. Злочини допомоги у мережевій інформаційній злочинній діяльності (скорочено "злочин допомоги") та злочини приховування, затушовування отриманого злочинним шляхом доходу (скорочено "злочин приховування") є двома поширеними злочинами у сфері віртуальних грошей, які часто викликають плутанину у встановленні фактів і застосуванні закону.

Ця плутанина не лише впливає на точність справи, але й безпосередньо стосується тяжкості покарання. Хоча обидва злочини є важливими інструментами для боротьби з кіберзлочинністю та відмиванням грошей, між ними існують суттєві відмінності в суб'єктивному намірі, способах вчинення дій та масштабах покарання.

Ця стаття глибоко розгляне, як точно розрізнити ці два злочини в контексті злочинів з використанням віртуальних грошей через аналіз випадків, юридичні дослідження та практичний досвід, надаючи практичні рекомендації для відповідних фахівців.

Один, аналіз випадку

В якості прикладу справи Чень Си та інших, що були приховані за рішенням Жоацького середнього суду провінції Хенань ((2022) Юй 08 кримінальний кінець 50号), основні обставини справи є такими:

У грудні 2020 року, Лі Ган та інші, знаючи, що інші потребують банківських карток для переведення незаконно здобутого доходу, організували Чена Си та інших використовувати банківські картки для переказу. Чен Си та інші надали свої банківські картки для участі в переказі (частково через купівлю віртуальних грошей) і вели облік, звірку тощо через онлайн-групи. Три банківські картки, надані Ченом Си, перевели понад 147 тисяч юанів коштів, отриманих від електронного шахрайства.

У лютому 2021 року, після арешту Лі Ганга та інших, Чень Сі та інші продовжували організовувати інших для використання банківських карток або переказу через віртуальні гроші, сума, що підлягає розслідуванню, становила понад 441 тисячу юанів.

Перший суд визнав Чена Си винним у приховуванні злочину, засудивши його до чотирьох років позбавлення волі та наклавши штраф у розмірі 20000 монета. Чен Сі та його захисник вважають, що справа повинна бути кваліфікована як менш тяжкий злочин пособництва, але апеляційний суд відхилив апеляцію, залишивши вирок без змін.

Цей випадок підкреслює поширені суперечки між стороною обвинувачення, оборони та судом щодо застосування злочинів сприяння та приховування під час переведення незаконно здобутих коштів через віртуальні гроші.

Два. Область застосування допомоги та приховування у кримінальних справах у сфері монет

У кримінальних справах, пов'язаних з віртуальними грошима, межі застосування злочинів співучасті та приховування зазвичай тісно пов'язані з роллю дійової особи, ступенем її суб'єктивного усвідомлення та наслідками дій. Хоча обидва злочини вимагають від дійової особи "усвідомлення", але ситуації їх застосування все ж мають суттєві відмінності:

（од）Типові сценарії застосування злочину допомоги

Злочин допомоги визначається як дії, коли особа, знаючи, що інші використовують інформаційні мережі для вчинення злочину, надає їм технічну підтримку, сприяє залученню, здійснює платежі тощо. У сфері віртуальних грошей поширеними діями злочину допомоги є:

1. Допомагати шахрайським групам збирати монети, переводити монети;
2. Усвідомлюючи, що це "чорний U" або брудні гроші, все ж надавати адресу для переказу;
3. Надати адресу гаманця для віртуальних грошей для "перекладу" або транзиту.

Ключем до цього злочину є те, що дія "допомоги" безпосередньо сприяє вчиненню злочинів у інформаційній мережі, не обов'язково з метою отримання вигоди.

(II) Типові ситуації застосування злочину приховування

Приховування злочину більше зосереджене на допомозі в обробці "віртуальних грошей", що проявляється в тому, що, знаючи, що це доходи від злочину або їх прибуток, все ж допомагають у їх передачі, придбанні, зберіганні, обміні тощо. Звичайні прояви включають:

1. Придбання інших віртуальних грошей, отриманих шляхом електронного шахрайства;
2. Свідомо здійснювати "прання монет" або обмінювати їх на фіатні гроші, знаючи, що це брудні гроші;
3. Дії з зберігання, виведення тощо.

Приховування злочину акцентує на допомозі в "перетравленні краденого", що ближче до традиційного значення "відмивання грошей", за умови чіткого усвідомлення злочинних доходів.

Отже, межі застосування обох злочинів полягають у стадії вчинення дії, об'єкті суб'єктивного усвідомлення та тому, чи дія безпосередньо сприяла вчиненню злочину, чи ж стосувалася обробки результатів злочину після його вчинення.

Три, як точно розрізнити злочин пособництва та злочин приховування?

Точне розмежування цих двох злочинів вимагає комплексного врахування суб'єктивного ставлення, об'єктивної поведінки та доказів у справі, а не простого застосування назв злочинів. Наступні три аспекти є надзвичайно важливими:

(一) об'єкт суб'єктивного усвідомлення різний

1. Співучасть у злочині: особа повинна усвідомлювати, що "інші використовують інформаційні мережі для вчинення злочину". Тобто усвідомлювати, що інші займаються шахрайством у сфері телекомунікацій, азартними іграми та іншими незаконними діями в мережі (достатньо загального усвідомлення), але все ж надавати допомогу.

2. Приховування злочину: особа повинна знати, що "оброблене майно є злочинно здобутим". Тобто не потрібно знати конкретні деталі первісного злочинного діяння, досить знати, що оброблене майно або віртуальні гроші є краденими.

（два）Часові точки виникнення поведінки різні

1. Злочини, пов'язані з допомогою, найчастіше відбуваються під час вчинення злочину або до нього, виконуючи роль "асистента";
2. Приховування злочину зазвичай відбувається після вчинення злочину, виконуючи роль "очищення краденого".

Наприклад, допомога шахраю в відкритті гаманця для віртуальних грошей та участь у переміщенні коштів може становити злочин пособництва; але якщо шахрай вже завершив шахрайство і передав монету іншій особі для зберігання або продажу, то ця особа може вчинити злочин приховування.

（三）Чи сприяло це вчиненню злочину?

Приховані дії часто мають сильний причинно-наслідковий зв'язок з результатами злочину, наприклад, без трансакцій на «розподіл», злочинна група не може вивести кошти. Хоча злочин, пов'язаний з допомогою, також може допомогти «монетизувати» прибуток від верхнього злочину, він не визначає, чи може бути встановлено верхній злочин.

Чотири, рекомендації щодо судової практики

Для адвоката можна проводити захист з наступних двох рівнів:

1. Доказовий рівень: зосередьтеся на аналізі способів отримання монет дійовою особою, чи згадуються у комунікаційних записах злочини з верхніх ланок, чи існує намір "відмивання" щодо напрямку монет.

2. Суб'єктивний рівень: якщо обвинувачений дійсно не знав, що дії вище по ланцюгу є злочином, а лише знав, що "ця монета не чиста", слід також розглянути можливість застосування статті про сприяння злочину та стверджувати, що це "легкий злочин".

Висновок

Віртуальні гроші мають високу анонімність, можливість транзакцій через кордони та децентралізовану природу, що значно ускладнює застосування кримінального права, а межі між злочинами сприяння та приховування дедалі більше розмиваються. У таких умовах кримінальні адвокати у сфері віртуальних грошей повинні взяти на себе роль "правових перекладачів", оскільки їм потрібно не лише оволодіти традиційними техніками кримінального захисту, але й глибоко зрозуміти базову логіку та реальне використання монет.

З точки зору кримінальної політики, точне застосування легких і тяжких злочинів стосується стриманості закону та реалізації справедливості. З точки зору захисту особистих прав, точне розмежування злочинів, пов'язаних із допомогою, та злочинів, пов'язаних із приховуванням, безпосередньо впливає на долю осіб, залучених у справу.

З розвитком нормалізації судової практики та вдосконаленням правової системи для віртуальних грошей, правове застосування в цій сфері стане більш чітким. Але до цього моменту кожне розмежування злочинів у кримінальних справах криптовалютного кола є серйозним випробуванням професійних здібностей та відповідальності адвокатів.